Концепція та модель « Школи сприяння здоров’ю »

     « Добути й зберегти здоров’я може тільки сама людина » - це слова всесвітньо відомого хірурга, автора багатьох книг про здоров’я і здоровий спосіб життя М.М. Амосова.
     Саме навчання в школі є найсприятливішим для зміцнення здоров’я – крок до розвитку фізично здорової особистості.
Актуальність створення моделі « Школи сприяння здоров’ю» 
       Стан фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я учнівської молоді є інтегральним показником суспільного розвитку, великим чинником впливу на екологічний та культурний потенціал країни. З кожним роком збільшується кількість факторів, що негативно впливають на життя і здоров’я людини. В більшості випадків вони породжуються нею самою: її діяльністю, небезпечним поводженням з природою, науково – технічним прогресом.
      Тому головним пріоритетом « Школи сприяння здоров’ю» є передача учням сучасних достовірних знань про здоров’я і здоровий спосіб життя; сприяння розповсюдженню знань про здоров’я в школі, родині, суспільстві, залучення школярів до активної пропаганди здорового способу життя серед однолітків; підвищення рівня національної культури та дотримання національних традицій народу.
     Слід відзначити, що в нашій школі протягом кількох років навчально – виховний процес будується за принципом формування, збереження й зміцнення здоров’я учнів. В основі такого підходу до організації навчально – виховного процесу лежить новий погляд на парадигму навчання й управління школою .
   Створена модель « Школи сприяння здоров’ю» враховує основні принципи функціонування ефективної школи:
-  Повага до особистості;
-  Справедливість управління;
-  Звітність на різних рівнях;
-  Висока якість викладання;
-  Співпраця різних цільових груп;
-  Пріоритет здоров’я в навчально – виховному процесі;
-  Гнучкість у прийняті рішень, зворотній зв'язок;
-  Відкритість, демократизм.
     Учні вивчають здоров’я не лише як стан, як певні параметри, а розглядають його і як динамічний процес, знання закономірностей якого дає можливість керувати здоров’ям – формувати, зберігати та зміцнювати його, зокрема через зміни способу життя.
Поняття «Здоров’я особистості»

   Фізичне здоров’я  залежить від індивідуальних особливостей анатомічної будови тіла, фізіологічних функцій організму, генетичної спадщини, півня фізичного розвитку органів і систем організму.

   Психічне здоров’я(інтелектуальне) залежить від індивідуальних особливостей психічних процесів, пов’язаних з мисленням, характером та здібностями людини. Включає потреби, мотиви, інтереси, уявлення, цілі, установки, почуття, що обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на різні життєві ситуації .

   Духовне здоров’я залежить від внутрішнього світу особистості , того, як вона сприймає складові духовної культури людства – освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі та етики. Включає свідомість людини, її ментальність, життєву само ідентифікацію, ставлення до сенсу життя, оцінку власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду.

   Соціальне здоров’я залежить від економічних чинників, стосунків людини зі структурними одиницями соціуму – сім’єю, організаціями, через які відбуваються соціальні зв’язки – праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека існування. 



   Емоційне здоров’я означає розуміння своїх почуттів і вміння їх виражати. Знання самого себе й ставлення до самого себе і до людей допомагає виражати свої почуття в зрозумілій для інших формі; необхідність володіти емоціями, а також знати, які з них припустимі, а які ні.

   Особистісний аспект здоров’я передбачає усвідомлення себе як особистості, розуміння того, як розвивається наше «Я», чого ми намагаємося досягти, що кожен розуміє під успіхом. До поняття «здоров’я особистості» входять процеси розвитку самовідчуття і самореалізації.
Важливим принципом, покладеним в основу концепції та моделі «Школи сприяння здоров’ю», є розуміння поняття здорового способу життя.
   Здоровий спосіб життя – сукупність таких умов навчання та виховання, спілкування, праці й відпочинку, в яких проявляються звички, режим і темп життя, які сприяють збереженню, зміцненню, відтворенню і передачі здоров’я.


Основні складові здорового способу життя:

-  Харчування;
-  Побут;
-  Умови праці;
-  Рухова активність;
-  Інформованість людей і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, належних екологічних умов, достатньої системи охорони здоров’я
-  Відсутність шкідливих звичок, пануюча світоглядна установка на пріоритетну цінність здоров’я;
-  Спосіб життя особи, сім’ї, групи людей і суспільства;
-  Рівень культури, місце здоров’я в шкалі потреб;
-  Мотивація збереження і зміцнення здоров’я;
-  Зворотні зв’язки.   
Основні принципи навчання здоров’ю школярів, учителів, батьків: 

  Науковість  є основним основоположним принципом, оскільки вона дає можливість правильно відокремити достовірні елементи знання та вивчати їх окремими розділами.
  Доступність змісту валеологічної освіти шляхом перетворення високоспеціалізованої  теоретичної інформації в цікаву для дітей та доступну для засвоєння різними віковими групами; на це спрямована робота колективу в шкільному та позашкільному процесі.
  Валеологічні знання подаються систематично, бо є гарантією того, що жоден елемент знань не залишиться поза увагою.
  Практична цілеспрямованість валеологічного навчання і виховання – це одержання таких знань, які можуть мати реальне, практичне застосування, необхідні в сьогоденні для молоді, яка має перебувати в гармонійній єдності з природою і людьми.
  Інтегративність дозволяє досягти оптимального поєднання всіх валеологічних знань у єдиній цілісній картині.
  Превентивність – важливий і характерний саме для валеології принцип, який полягає в упереджу вальному наданні школярам знань, які можуть їм знадобитися протягом життя в звичайних та екстремальних умовах.
         Головна мета, завдання та шляхи реалізації « Школи сприяння здоров’ю»

    Мета: створення умов для особистісно орієнтованого навчання здоров’я в єдиному інформаційному просторі школи, родини, громадському середовищі з урахуванням вікових потреб дітей та формування в них свідомого ставлення до здоров’я, зваженого вибору власного способу життя і соціальної компетенції свідомості школярів.
  
 Шляхи реалізації:
- Підвищення ефективності навчання здоров’я учнів у школі, формування стійкої мотивації щодо власного способу життя.
- Підвищення професійної компетентності педагогічного колективу щодо здоров’я та здорового способу життя.
- Пошук та апробація здоров’яформуючих та здоров’язберігаючих технологій.
- Організація тісної співпраці всіх учасників навчально – виховного процесу: учнів, батьків, учителів, громадськості.
- Підтримка валеологіно насиченого, здоров’язберігаючого простору «Школи сприяння здоров’ю».
- Необхідно спрогнозувати наслідки роботи, визначити об’єкт діяльності та предмет діяльності.
   ЗАВДАННЯ:
- Упровадження особистісно орієнтованого навчання здоров’я школярів 1-9 класів у навчально – виховний процес на змістовому, структурному й технологічному рівнях.
- Формування в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я та навичок здорового способу життя; проведення постійного монітолрингу стану інтегрального здоров’я  учасників  навчально – виховного  процесу.
- Формування в учнів досвіду поведінки, спрямованої на здоровий спосіб життя, укріплення й зміцнення інтегрального здоров’я; сприяння передачі знань самими учнями іншим особам за принципом «рівний – рівному».
- Підвищення престижу здоров’я  і здорового способу життя серед учителів, батьків, широкої громадськості.
- Упровадження режиму пошуку здоров’язберігаючих і здоров’я формуючих іноваційних технологій  навчання здоров’я в педагогічну діяльність; упровадження в практику власних доробок і досягнень; здійснення постійного самоаналізу результатів роботи.
- Залучення до розбудови школи здоров’я фахівців з питань здоров’я і здорового срособу життя: психологів, медичних та соціальних працівників, представників правоохоронних органів, науковців; використання в роботі сучасних методів дослідження здоров’я дитини.
- Вивчення історичного досвіду, національних традицій щодо збереження здоров’я.
 
Робота школи в руслі збереження здоров’я неможлива без глибокого аналізу ситуації. Тому першочергове завдання шкільного колективу – проаналізувати стан здоров’я дітей і на основі результатів аналізу спланувати подальшу роботу.
    Фактори, що впливають на стан здоров’я учнів.

- нерухомість сидіння під час навчання (сколіоз і поганий зір);
- постійне напруження під час письма кульковою ручкою (ознаки стенокардії);
- контрольних чи екзаменаційних робіт (неврастенія, короткозорість і порушення осанки);
- навчальне середовище із негативною екологією (закриті приміщення, обмежений простір, заповнені одноманітними і штучно створеними предметами) (імунно-захисні функції);
- інформаційний принцип будови навчального процесу, вплив електронних засобів масової інформації (підірвана психіка);
- нестабільність — постійне експериментування над системою освіти (брак глибоких медико-гігієнічних, психофізіологічних досліджень впливу системи освіти на здоров'я дітей);
- перевантаження, розумова втома;
- меблі: занадто маленькі або великі парти; потрібні такі меблі, щоб забезпечити (застосувати) режим зміни динамічних поз (пишуть і сидячи, і стоячи).
- сімейні негаразди, незбалансоване харчування, ранні шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія);

                              Аналіз стану здоров’я учнів

    Погіршенням стану здоров'я дітей (50 % — функціональні відхилення в роботі різних систем організму; 26 % — відхилення в роботі серцево-судинної системи; 17 % — захворювання органів травлення; 10,2 % — захворювання ендокринної системи).
        За статистичними даними, в Україні практично здоровими закінчують школу лише 5—7 % учнів.
        За останні п'ять років захворюваність дітей 7—14 років збільшилася майже на 45 %.
- 50 % учнів мають хронічні захворювання, третина з яких обмежують вибір професії;
- від 20 до 80 % учнів загальноосвітніх шкіл мають поєднану патологію 2—4-х систем організму;
- 15 млн. чоловік проживає на екологічно забруднених територіях;
- вживання батьками алкоголю, наркотиків.
За  результатами  обстеження  дітей  по  школі  виявлено:
-         Захворювання  органів  зору            -  6%
-         Лор патології                    -  31%
-         Захворювання  ендокринної  системи        -  48%
-         Захворювання  органів  дихання            -  10%
-         Захворювання  серцево-судинної  системи         -  41%
-         Захворювання  нервової  системи             -  8%
-         Захворювання  шлунково-кишкового  тракту          -  53%
-         Захворювання  опорно-рухового  апарату         -  66%
З усього вищесказаного випливає практична діяльність педагогічного тв.а учнівського колективів.     
Практична діяльність моделі « Школи сприяння здоров’ю»

1.    Соціально важливі справи:
•  Тиждені здорового способу життя;
•  Тиждені спорту;
•  Тиждень ОБЖ;
•  Тиждень правознавства;
•  Тематичні класні години;
•  День здоров’я ;
•  Екскурсії;
•  Пропагування здорового способу життя – робота агітбригади « Молодіжний квартал»;
•  Робота ДБП.
2.     Спортивно – оздоровча робота:
•  Уроки фізичної культури;
•  Секція «Баскетбол»;
•  Турніри з мініфутболу;
•  Легкоатлетичний крос;
•  Спортивно – краєзнавче свято «Козацькі розваги»;
•  Оздоровлення дітей улітку;
•  Застосування здоров’язберігаючих технологій;
3.     Загальношкільні акції, конкурси:
•  «Скажемо СНІДу – ні!»;
•  «Твоє життя – твій вибір»;
•  «Життя без паління»;
4.     Бесіди, інструктажі з попередження дитячого травматизму та нещасних випадків;
5.     Співпраця з позашкільними установами:
•  ССН;
•  Лікарі ЦРЛ;
•  Працівники правоохоронних органів.
Формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я
Знання повинні стати реально дійсними (підвищення рівня викладання предметів: охорона здоров’я, фізична культура)
    «Паспорти здоров 'я»—для кожного учня. Це визначення індивідуального рівня здоров'я. Розробляється індивідуальна програма фізичного розвитку й оздоровлення.
    Контроль по класних кімнатах за повітряно-тепловим режимом;
    Фізкультхвилинки, масажери —каштани, масажні рукавички, трав’яні мішечки — для збереження високої працездатності протягом уроку.                
    Музикотерапія    
    Колір    приміщень,інтер'єру
    Танці
    аромотерапія      
    охоплення оздоровчою фізкультурою, масажем,
    проведення традиційних спортивно – оздоровчих загальношкільних  спортивних заходів (весняна, осіння та зимова спартакіади, спортивні ігри «Козацькі розваги»),
    пропагування здорового способу життя (антитютюнова, анти алкогольна та анти наркотична компанії).
РОБОТА З БАТЬКАМИ

- З метою пропаганди здорового способу життя й навчання гігієнічних навичок суб’єктів освітнього процесу в школі проводиться значна просвітницька та агітаційна робота з представниками старшого покоління – батьками:
- це і тематичні загальношкільні батьківські збори з обов’язковим виступом медпрацівників;
- і постійна робота батьківського всеобучу;
- і робота шкільного психолого – медикопедагогічного консиліуму;
- І участь батьків у проведенні традиційних спортивних заходів;
- І контроль з боку батьків за якістю шкільного харчування .
  Батьківський всеобуч уведений у дію з метою підвищення зацікавленості  та     активної участі батьків у розбудові школи здоров’я.
 
 
ПРОГРАМА «ЖИТТЄВИЙ РИТМ СІМ’Ї»



Для налагодження взаєморозуміння  між різним віковими категоріями, для встановлення здорового мікроклімату в родині, для поліпшення всіх аспектів здоров’я впроваджується я програма «Життєвий ритм сім’ї». 
Завдання щоденної програми:
- Вчасно прокиньтесь, усміхніться одне одному;
- Потягніться 2-3 рази;
- Зробіть самомасаж ;
- Зробіть ранкову гімнастику;
- Виконайте дихальні вправи;
- Зробіть водні процедури (вранці і ввечері);
- Походіть по камінцях (1-2 хвилини);
- Прийміть повітряні ванни;
- Виконайте 1-2 вправи для очей;
- Присвятіть час улюбленій  справі;
- Послухайте музику;
- Виконайте  домашні справи;
- Вчасно лягайте спати;
- Оцініть стан свого самопочуття ( за п'ятибальною системою).
Напрями реалізації здоров’язберігаючих  технологій:
слідуючі  напрями  освітньо-виховної  діяльності:
- створення  умов  для  зміцнення  здоров’я  школярів  та  їхнього  гармонійного  розвитку;
- організацію  навчально-виховного  процесу  з  урахуванням  його  психологічного  та  фізіологічного  впливу  на  організм  учня;
- розробку  і  реалізацію  навчальних  програм  з  формування  культури  здоров’я  і  профілактики  шкідливих  звичок;
- корекцію  порушень здоров’я  з  використанням  комплексу  оздоровчих  і  медичних  заходів;
- медико-психолого-педагогічний  моніторинг  стану  здоров’я,  фізичного  і  психічного  розвитку  школярів;
- функціонування  служби  психологічної  допомоги  вчителям  і  учням  щодо  подолання  стресів,  тривожності;  гуманного  підходу  до  кожного  учня,  формування  доброзичливих  і  справедливих  відносин  у  колективі;
- контроль  за  дотриманням  санітарно-гігієнічних  норм  організації  навчально-виховного  процесу,  нормування  навчального  навантаження  і  профілактики  стомлюваності  учнів;
- організацію  збалансованого  харчування  учнів  у  школі;
- відпрацювання нормативноправових документів, що регламентують діяльність шкіл сприяння здоров'ю (на рівні країни,а не за рахунок місцевих бюджетів).
Функціонування соціально-психологічної служби
Мета — здійснення заходів із збереження психічного здоров'я дітей із ослабленим здоров'ям; соціально-психологічний супровід дітей та їх батьків; створення максимально сприятливих умов для полегшення життєвої ситуації дитини.
Завдання:
-  вивчення психічних станів та соціального оточення дітей;
-  допомога вихованцям в адаптації до умов навчально-реабілітаційного закладу;
-  приведення в дію соціально-правових, юридичних, психологічних механізмів для захисту прав та інтересів дитини;
-  попередження та профілактика негативних наслідків поведінки та діяльності вихованців;
-  сприяння гармонійному розвитку особистості через роботу розвиваючих та корекційних груп.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Сформованість в учнів, учителів, батьків позитивної мотивації щодо здорового способу життя, потреба в активному підвищені якості власного здоров’я,що дозволить у цілому підвищити рівень здоров’я школярів і забезпечить свідоме формування його самим учнем.



Представлена модель ґрунтується на багаторічному досвіді роботи школи. Реалізація ідей, покладених в основу моделі « Школи сприяння здоров’ю», дає можливість підвищувати рівень здоров’я підростаючого покоління країни через свідоме ставлення самої дитини до свого здоров’я і здоров’я оточуючих людей. Усі члени НВП знають, що здоров’я – це не тільки відсутність хвороб, а й гармонійний баланс всіх складових поняття «здоров’я» а також доброзичливі відносини між людьми, особистістю і природою, ставлення до самого себе.